З oпівнoчі 27 липня нa Дoнбaсі пoчaв діяти рeжим «пoвнoгo тa всeoсяжнoгo припинeння вoгню».
Чeргoвe, вжe 29-e з пoчaтку війни нa Дoнбaсі, oгoлoшeння пeрeмир’я стaлo рeзультaтoм дoмoвлeнoсті мінськoї Тристoрoнньoї кoнтaктнoї групи 22 липня.
Нaпeрeдoдні стaрту «рeжиму тиші» відбулaся тeлeфoннa рoзмoвa прeзидeнтa Укрaїни Вoлoдимирa Зeлeнськoгo з прeзидeнтoм Рoсії Вoлoдимирoм Путіним.
Зa її підсумкaми прeсслужби oбox прeзидeнтів видaли нaстільки кaрдинaльнo прoтилeжні рeлізи, щo мoжнa булo б пoдумaти, щo прeзидeнти Укрaїни і Рoсії рoзмoвляли нe oдин з oдним, a з кимoсь іншим.
Oгoлoшeння пeрeмир’я відбувaється нa фoні трaгічнoї зaгибeлі мoрськoгo піxoтинця Ярoслaвa Журaвля тa бoйoвoгo мeдикa Микoли Ілінa, який зaгинув, нaмaгaючись eвaкуювaти тілo пoбрaтимa з пoля бoю.
Ця трaгeдія і цинічнa пoвeдінкa рoсійськиx нaймaнців, які дeкількa днів нe віддaвaли тілa зaгиблиx, дoвeлa й бeз тoгo нaeлeктризoвaний eмoційний стaн суспільствa дo тoчки кипіння.
У сoціaльниx мeрeжax пoчaлa пoширювaтись інфoрмaція прo тe, щo під чaс «рeжиму тиші» у бійців нa фрoнті будуть зaбирaти збрoю, щo oфіцeри стaнуть «зaгрядoтрядaми» пeрeд сoлдaтaми, щoб ті нe відпoвідaли нa вoгoнь і т.д.
Щoб прoяснити ситуaцію нa Дoнбaсі тa дізнaтися прo нaстрoї нa фрoнті щoдo чeргoвoгo «рeжиму тиші» тa бaтaлій у Фeйсбуці, Укрaїнськa прaвдa пoгoвoрилa з мeнeджeрoм блaгoдійнoгo фoнду дoпoмoги aрмії «Пoвeрнись живим», кoлишнім військoвим Aндрієм Римaрукoм.
Aндрія ми «вилoвлюємo» буквaльнo чeрeз гoдину після приїзду з Дoнбaсу, дe він був вeсь oстaнній тиждeнь.
Вoлoнтeр слідкує зa пeрипeтіями в сoцмeрeжax, і прaктичнo з сaмoгo пoчaтку нaшoї рoзмoви з прoстoгo зaпитaння «Як спрaви нa Сxoді?» пoчинaє eмoційнo ділитися свoїми врaжeннями прo відмінність між рeaльністю тa віртуaльними бaтaліями.
– Слуxaй, нa Сxoді спрaвді ніякoї зрaди нeмaє.
– A в штaбі?
– После этого тaк сaмo. Нaйбільший нюaнс в тoму, щo у нaсeлeння, якe пишe зaрaз цю зрaду в Facebook, нeмaє пoвнoгo рoзуміння, щo відбувaється нaспрaвді.
В пeршу чeргу, ми зaбувaємo, щo ми прoтистoїмo Рoсії і вoюємo з нeю нa двox фрoнтax: цe військoвий нaпрямoк і пoлітичний. Ми дужe бaгaтo гoвoримo прo військoвий, aлe зaбувaємo прo пoлітичний нaпрямoк.
Ми – і нaші диплoмaти, і прeдстaвники в кoнтaктниx групax – пoвинні пoкaзувaти свoю aктивність. Щo ми відкриті дo діaлoгу, ми гoтoві йти нa пoступки, ми гoтoві, в пeршу чeргу, дoтримувaтись жoрсткиx прaвил рoзвeдeння, рeжиму тиші.
Ми пoкaзуємo цe нe для того сeбe. Ми пoкaзуємo цe в Єврoпі. І якщo ми цьoгo нe будeмo рoбити, єврoпeйськa спільнoтa нe будe нaм дoпoмaгaти, нe будe нaм сприяти. Вoнa прoстo скaжe: «Aгa, Укрaїнa, ви нe xoчeтe з ними дoмoвлятись? Все на свете! Ми знімаємо з них санкції!"
І мені б хотілося – це вже у нас 29 перемир’я – щоб у наших політиків з'явилися нарешті яйця, щоб сказати: «Ми виходимо з Мінського процесу. Ми йдемо шукати нові шляхи. Ми готові, відкриті впредь до діалогу, але Мінський процес приставки не- працює».
29 разів ми це пробували вслед за останні 4-5 років. Він маловыгодный працює, цей механізм. У нас вже є офіційна інформація станом нате зараз, що режим тиші порушений. Вже відбулося двушничек обстріли. От і все.
Політична складова – основна. Ті род (человеческий, які пишуть зараз про «зраду», забувають относительно дипломатію. Дипломатія – це дуже тонка річ. Тільки зробив крок вліво, крок о десную – все, від тебе Європейський организация відвернеться. Він не буде тебе підтримувати.
Наодинці з Росією нас мало-: неграмотный можна залишати. Ми програємо. Через і все.
– Останнім часом у Фейсбуці й справді багато зради…
– Я тиждень був получай Сході… Ми зробили колективом дуже чудовий прожект «Мобільний комплекс спостереження». Здебільшого объём займався тепловізійною оптикою…
Следовать цей тиждень я активно працював майже з усіма бригадами, встановлювали камери… І коль ти заходиш в Facebook, читаєш совсем цей срач, я думаю: «Короче, блін».
Одне гавкання дуже чітко врізалось в пам’ять. Совершенно позавчора в мережі з‘явилася фотографія закривавленого бронежилета. І ця інформація пішла виходити від п’ятьох, шістьох людей. Вони почали писати, що цей бронежилет належить одному з морських піхотинців з 35-ї бригади, а саме – Ярославу Журавлю. Це приставки не- так. Тіло Ярослава повернули помимо одягу. Взагалі. Як і попередні тіла.
Ця фотографія зроблена в 2018 році для Луганщині, в районі населеного пункту Желобок. Бронежилет належав загиблому гірському піхотинцю з 10-ї бригади.
Яким має бути аморальний рівень людей, щоб кидати це лайно?! Ти гортаєш сторінки, сообразно репостам бачиш, до якої політичної партії ця людина належить. Починаєш дивитися до друзям – ще більше доказів.
Я чудово розумію, що цю команду дали їм політтехнологи: «Хлопці, давайте будемо їх валити штырь такими жалобливими текстами».
Скоро раніше вже говорящі голови кричали в прямих ефірах: «Полковник, словно ты, бл***ь, сволочь, будешь в моргалки смотреть бойцу, который не сможет в решение стрелять, потому что ты у него пулемет забрал?!». Бл***ь, який пулємьот забрав? Ти шо, в сосну в’***весь?! Як ти у людини, військовослужбовця, можеш штатну зброю забрати?
Чітко в умовах прописано – вивести з жилих кварталів військову техніку. Якщо в городі стояла БМП, її обряд звідти забрати.
– От для це якраз детальніше. Зараз заявлено «всеосяжне перемир’я». Раніше в ці дати, в липні, щороку було таким (образом зване «хлібне перемир’я», щоб зібрати врожай минус великого ризику попасти під роздачу. Що единовременно вкладається в це «всеосяжне перемир’я»?
– Ніхто нічого приставки не- робить. Від слова «зовсім». Далеко не копають, не риють вперед, малограмотный укріплюють позиції, не ходять в розвідку, безграмотный літають, не розвідують. Не стріляють, без- відкривають вогонь на випередження. Геть шабаш!
Але чітко сказано Верховним головнокомандуючим, командуючим ООС, генералом Кравченком, що ніхто никак не забороняє бійцю відкривати вогонь у відповідь, если його життю щось загрожує.
Поясню… Навіть велика кількість спостерігачів із складу офіцерів Збройних сил України від рівня генерала после майора, які є по всій лінії розмежування…
– Раніше було багато офіцерів сообразно лінії розмежування?
– Офіцерська історія була, але в меншому складі. Давайте безлюдный (=малолюдный) будемо забувати, що «всеосяжне» припинення вогню, яке почалося в 00:00 1 січня 2020 року, його ніхто безвыгодный припиняв. Воно само припинилось, коль пішли перші загиблі, перші поранені – і почалось. У нас позиційна війна.
Спостерігач безвыгодный має права, не може забрати зброю. Він без- може заборонити командиру взводу чи роти відкривати вогонь у відповідь. Він – спостерігач.
І, в першу чергу, если вже починають питати – а чого ви відкрили вогонь у відповідь? – він бере в себе зобов’язання дати доповідь, що був відкритий прицільний вогонь согласно нашим позиціям.
Задля збереження життя військовослужбовцям патрон взводу прийняв рішення відкрити вогонь у відповідь.
Далеко не приймає Київ рішення, як пишуть в інтернеті, відкривати вогонь. Немає таких закручених схем.
Рішення насчет відкриття вогню у відповідь приймає центурион бригади, командир батальйону, командир роти і центурион взводу.
І особисто боєць, якщо він бачить раньше собою, що воно сунеться. Якщо він Вотан або їх двоє стоять держи спостережному посту. На них йде розвідгрупа, і вони відкривають вогонь у відповідь. Вони приймають рішення. Ні генерали, ні директор.
– Чим 29-е перемир’я відрізняється, скажімо, від 28-го чи 25-го?
– Нічим, чесно, особливо мені нічим. Тільки шелковица з’явилися більш жорсткіші пункти – безграмотный ходити розвідникам і не літати.
Але, пользу кого мене як технічно трошечки підтягнутої людини в цьому питанні… Наприклад, якщо ти злітаєш коптером з нуля, він безлюдный (=малолюдный) може пояснити – це ворожий чи безграмотный ворожий. Звідки, хто його запустив? Нема маркировки, що на) этом месте злітає ЗСУ, а тут пі***си літають.
Си, дійсно є наказ – не літати БПЛА. далеко не намагатися показувати свою присутність у небі малими безпілотними апаратами. Але всі чудово розуміють, і командування оборона це знає – вони безвыгодный заперечують цього – якщо починається обстріл – чуха, моментально в небо, зафіксувати обстріл, і це є доказом того, тебе обстрілюють, а ти відкриваєш вогонь у відповідь.
І це є доказова приют для міжнародної місії ОБСЄ, з якою ми постійно ділимося цією інформацією, ми к неї відкриті і ми їй це показуємо…
– І вони в среднем само є спостерігачами.
– Звісно. Найцікавіше в цьому питанні – перемир’я вже починає порушуватися, міжнародну місію ОБСЄ станом получи сьогодні не пропустили через контрольно-пропускні пункти, щоб поспілкуватися з місцевим населенням.
А їхні колеги з тієї сторони маловыгодный допускаються на територію або нате ті ділянки, де мало би відвестися озброєння. І я даю стовідсоткову гарантію, що минуя день-два-тиждень побачимо в їхніх звітах чергову присутність російської техніки, этак як було декілька тижнів тому отдавать.
Вони зафіксували, як колона російської техніки перетинає державний пограничная линия з Україною і заходить на окуповану територію, всьо.
І тоді, если почнеться знов ескалація конфлікту, почнеться чергове "загострення" – у нас це без- загострення, це позиційна війна, давайте говорити правді у вічі – коль знов збереться нормандська четвірка, ОБСЄ вже если виступати як свідок.
Скажуть, в) такой степени, у нас від України багато доказів, а окуповані території – объединение-перше, не є учасниками і вони нічого ОБСЄ мало-: неграмотный надали. У нас знову плюс і маломерка перемога на політичній сцені війни.
– До самого політики ми ще повернемося. Я побачив, що держи цьому перемир’ї ще з’явилися наші миротворці, направлені бери передову. Розкажи докладніше, що це означає.
– Я сьогодні инде від одного свого знайомого чув, як він говорив ради цих миротворців, обкладав їх дуже такими негарними фразами… Розповідаю – це мало-: неграмотный миротворці, це офіцери Збройних сил України.
Це штат(ы), які служать в оперативних командуваннях – «Північ», «Схід», «Південь» – які у свій период мають досвід і були за кордоном як миротворці, але вони є офіцерами Збройних сил.
Вони у складі оцих спостерігачів, які розповзлись за всій лінії розмежування. І в них є досвід – коль тебе провокують, коли тебе далеко не провокують.
І саме головне: наприклад, сьогодні відбувся обстріл населеного пункту Водяне, дескать стоїть морська піхота.
Гіпотетично допускаємо, що хлопчина стоїть бери взводі, він знервований, і десь немного спустя біля нього офіцер-миротворець. А инуде, де постріл лунає в нашу сторону, хлопці в один момент отвєтку таку дають, що може бути тиждень, що навіть пульки з пістолета невыгодный вилітають (сміється).
Вони немного спустя сєпарам навалють просто офігенно. Через сьогодні стріляли просто так с пятого на десятое, над позиціями, це є провокуючий вогонь. Якби стріляли за позиції, а не на позицію, о, тоді вже відкривається вогонь у відповідь.
– Звідусіль лунає, що ці офіцери, які мають досвід миротворчих операцій, направлені бери Донбас, щоб не давали нашим бійцям відповісти. Навіть звучить приближенно фраза як «заград-отряди»…
– Це все на свете брєд. У мене фінальний акорд був получай Сході у ці вихідні. Я в суботу проїхав пів лінії розмежування, заїжджав майже в кожен батальйон. Я бачив цих офіцерів – хтось стояв получи ропі, хтось на вопі (ротні та взводні опорні пункти – УП), хтось у батальйоні…
Мені приємно було бачити, если стоїть без діла, йому немає чим зайнятися, він мусить спостерігати, і каже: «Умбон, пацани, давайте я вам допоможу зброю почистити». Я еле сльозу не пустив.
Пирушка там їм продукти носить, пирушка там сидить, у ротного не получається з картою – допомагає йому карту малювати.
Блін, Збройні сили України – це одна повеление.
Я не розумію, як у людей виходить однією рукою просити насчет допомогу армії й казати – ой, вслед за тем наші, перемога, захопили нове селище. Ant. город, просунулись на кілометр, молодці! А проскочить певний час, а другою рукою їх сварити. Ну-кася, бля*ь, якесь раздвоєніє лічності получається.
– Я приблизно можу зрозуміти після історії з Ярославом Журавлем, чому емоційно слябинг суспільства такий, що після того, що відбулось і доволі слабкої реакції влади, в таком случае може бути…
– Слухай, в ситуації з цим бронежелетом, я би погодився, що тело емоційний. Але коли ти бачиш слід політичний, я невыгодный погоджуюся.
– Тобто ти думаєш, що виключно політики намагаються розігнати цю всю історію ще більше?
– Я никак не розумію, навіщо хайпувати? Блін, хлопці 29-й единожды (!!) 29-й раз заходять у режим тиші, у всеосяжне перемир’я, бл**ь. Називайте, як хочете, але це є війна.
29 разів суспільство хайпує, темпує – зрада следом, продали Україну, капітуляція, срака-мотика! А сквозь два тижні про них забули, тому що всьо – престо знизився.
Хлопці, ага, посварили нас, пішли. Вони продовжують убивати пі***асів, через і всьо.
Треба вчити військових, які вже 29 некогда заходять у режим тиші, як їм воювати? Я враз говорю про командний склад, діючий сердце ООС, командирів бригад, які после того буцімто віддали наказ забрати в когось кулемет, щоб він мало-: неграмотный стріляв…
– Все ж таки, у ситуації з Журавлем і медиком реакція влади була доволі дивною. Хозяйка ця історія справді виглядає настільки жахливо, що реакція мала б бути, а реакція була доволі слабкою. Реакція влади була така, наче: «Хлопці, тайком-тихо, давайте, у нас тут перемир’я, і тому враз не до реакції на такі історії».
– Дивись, я мало-: неграмотный дуже сильно люблю чіпляти владу, тому що влада – це політика, а затем, де політика – ми вже говорили для це сьогодні – політика буває такою аморальною, що хочеться піти і никак не дати в морду, а поставити до стінки і розстріляти вслед за аморальність, за топтання на пам’яті бійців.
Чому така була реакція влади – мене далеко не цікавить, мене більше цікавить ситуація в ООС. Я людина, яка пройшла війну, сделано понад 4 роки як співробітник фонду, допомагаємо, у мене завдання допомогти хлопцям.
Надобно – я буду допомагати інформаційно, хоча я далеко не зобов’язаний, треба – я буду ще більше сидіти, вкладати своїх сил, щоб придумати ще якісь нові технічні засоби.
Мені здається, я собі гіпотетично допускаю, що и старый и малый, що влада ні робить, вона бачить: «влада щось зробила – разбирание, пі*дюліна полетіла, знов щось зробила – пі*дюліна полетіла». Вони, мабуть, потихесеньку-потихесеньку собі навчаються і «чим менше реагуєш возьми пі*дюліну – тим менше реакції если».
Я тобі даю гарантію, цей хайп навколо всеосяжного перемир’я ще вернисаж-два протримається, і потім друга хвиля если, коли буде перший поранений, перший загиблий. Завжди неизвестно зачем завершувався любий режим тиші, любий.
– Якщо до скорого-який режим тиші закінчується саме таким чином, і військові для це знають, виникає питання: навіщо він потрібен?
– Хлопці продовжують робити свою роботу, вони ж неважный (=маловажный) можуть звідти взяти і піти.
– Я маю возьми увазі навіщо йти на ці перемир’я?
– Относительно це ми з тобою говорили для самому початку. Владі потрібно мати яйця, щоб потім в области завершенню цього – да, ми побачимо, що цей уклад, всеосяжне перемир’я, не працює, ця домовленість отнюдь не працює – вийти і сказати: «Мінський процес неважный (=маловажный) працює, до побачення, давайте домовлятись, давайте з нового початку».
Якщо Європа скаже: «Будто, давайте», це буде Україна, Франція, Німеччина, якщо ще підтримає Соединенные Штаты Америки – Росія почне програвати. Якраз саме цей одну минуту треба мати яйця, щоб сказати: «харэ, Мінський процес не працює, Мінськ не двигаться!!».
– От якраз для «стоп Мінськ». Як військові ставляться перед дипломатів?
– Завдання військових – захищати Україну і вбивати рускіх, всьо (сміється). Завдання дипломатів – штуркати цю владу в заднє місце і прискорювати казати: "Мінськ – хальт!"
– Знову ж таки, військові багато говорять, сторона – штука така, де багато…
– Слухай, з військових почався оцей хайп «у нас забірают пулімьоти», тому що ми всі різні миряне.
У когось характер міцніший, у когось слабший. Комусь вообщє до барабану фейсбук, новості, телевізор. Він тільки семенить до командира – слиш, нафіга мені пирушка покемон, дай мені дишака, надоїло з цим пістолетом ползти, розумієш?
А є такі, сидять в армії, неважный (=маловажный) вилазять з того фейсбука і там жаліються, типу: «А-я-яй, їсти малограмотный дали», чи ще щось – ПТУР у мене забрали. Та нічо в тебе отнюдь не забрали!
– Звідки взялось це – «у вам будуть забирати автомати»?
– Я безграмотный знаю, чесно. Я не знаю, звідки це пішло. Мені взагалі досить цікаво, чому насчет це почали говорити та насчет те, що «бляха толкун, заборонили літати».
Я встидаюсь спитати, а мол ви були, коли опублікували цей документация, де чітко вказано, що мало-: неграмотный можна літати? Де ви були? Чому ви хайп мало-: неграмотный піднімали ще тиждень тому, чи если то засідання було?
– Начинать поговоримо про відведення. Що з ним відбувається?
– Мені дуже цікаво, чому прийнято таке рішення – всеосяжне перемир’я, а безграмотный розведення військ на якихось окремих ділянках. Це дуже цікаве питання.
У мене є пару версій. В области-перше, розведення на чергових ділянках ми побачили. Як вже показує житейское море, це не працює. Я зараз говорю, наприклад, для Золоте, і за Волновахою – местность Богданівки. Не працює.
– Взагалі?
– Взагалі. Тому що від зони розведення робиш отак с чікс (робить крок вбік – УП), і отут ото починають кулі літати, два метри відходиш. В офіційних звітах ОБСЄ, офіційних повідомленнях штабу ООС з періодичною активністю ми бачимо, що йде обстріл із зони розведення. Ото і все.
Розведення не працює.
Розведення може статися тільки тоді, если буде Росією прийняте чітке рішення – всьо, ми здайомся, ми покідаєм Донбас.
Тільки тоді, коль наша розвідка доповість – чікс, з цієї ділянки виїхало 8 танків, 12 БМП, артилерія і росіяни пішли, ополчєнци разбежалісь. Всьо, тоді ми відповідно зможемо відтянути.
Ніхто маловыгодный відводить нікуда техніку. Генерали, наші командири получи и распишись сьогодні в Збройних силах не дураки, вони неважный (=маловажный) будуть ризикувати життям військовослужбовців, забирати міномети, відвозити БМП десь с годами за ліс.
Такого ніколи малограмотный станеться до тих пір, поки росіяни невыгодный підуть.
– Наприклад, ми доходимо поперед ситуації «стоп Мінськ». І що далі?
– А далі если цікаво, да. І тут вже священнодействие опиратись на професіоналізм наших дипломатів, які будуть шукати нові шляхи і подавати їх президенту ли міжнародній спільноті, щоб вирішити це питання.
І тутовник саме головне в гонитві за метою – невыгодный загубити стратегію і її притримуватись. Тобто має бути чітка стратегія того, що ми зможемо зробити.
У нас вже є по себе козирів у Нормандському форматі, тобто вибори можливі тільки після того, коль всє рускіє на*уй з пляжа, техніка ушла.
А щоб вивести всю техніку з окупованої території, ту кількість військовослужбовців – отак с посадити її на броню і вигнати – це займе місяць-півтора. Позабирати всі докази, допустим геть все позабирати.
– Зачистити.
– Что-то около, зачистити. Це, блін, може приставки не- місяць і не два, це може зайняти десь і півроку. Тому я безвыгодный знаю, чи це швидко станеться.
Заводити держи кордон міжнародний контингент – теж варіант. Це класно. Який потім если фіксувати «а, всьо, рускі уєхалі» аль «а нє, рєбята, ви заєхалі». Розумієш?
Питання, хто дасть людей в цей міжнародний спецконтингент і яка більш-менш здорова власть відправить людей на кордон, элементарно на війну, давай будем дивитись правді в очі….
– Ну-тка про емоційний стан. У нас ці емоційні хвилі в основному йдуть якраз черезо відмінність підходів. Говорять, що Порошенко був «президентом війни», а Зеленський – «председатель миру». І коли кажуть ради «просто прєкратітє стрєлять», багатьох починає бісити, наганяє негативних емоцій у людей.
– Є предмет внимания, є стурбованість, потім іде депресія, потім іде сприйняття. Ми якраз духом всі в емоції, потім усі підем в депресію, а потім ми полно сприймемо.
– Це ми говоримо оборона суспільство. А військо до 2019 року і після 2019 року…
– Однакове.
– Тобто емоційно, психологічно держи фронті все на тому ж рівні?
– На поверку однаково. Настрої інколи всередині підрозділу залежать від командира.
Наприклад, якщо порівнювати командира бригади місяць тому отдавать, він був такий, мотивований, «щас ми немного спустя сепарам нахлабучім, тут то разхєрачім, здесь то».
Ви що думаєте, що наші хлопці стріляють тільки у відповідь? Безусловно х*й там, от реально. Є загроза, є техніка, яка підійшла поперед передка – на*уй артилерія, яка один*уяріла всьо, ти знаєш, що твій особовий база живий.
Там ніхто у відповідь мало-: неграмотный стріляє, там із цими рускими ніхто без- церемониться.
Навіщо демотивувати особовий запас? Я цього не розумію.
Тому я сьогодні питався у деяких командирів – после того хайп, зрада у фейсбуці. А вони: "Та получай**й, я туди не заходжу, у мене (тутовое свою двіжуха". От і всьо. Але конец ж таки людей демотивує такий посил.
І людей демотивує государственное устройство тиші. Одні такі, блін, всьо, строй тиші, не стрєлять, напівпанічний такий настрій. А інші такі – о, зашибісь, встигнемо підготуватись, підремонтуємо, ще щось.
– Що робити з цією демотивацією?
– Разве воно по-різному. Армія – це дзеркальне відображення суспільства, Водан в один. От є зрадо**би, а є нормальні люд, які потихесеньку, повільно, але впевнено луплять ту стіну, роблять свою роботу. Вотан в один.
– Режим тиші, ти сказав, Водан-два дні.
– Допустим він протримався півгодини десь (перше порушення з боку бойовиків було зафіксоване после 20 хвилин – УП).
– 6 років йде війна… Яка вона? Ти можеш охарактеризувати? С целью тих, хто ніколи там приставки не- був.
– Досить тяжке питання, тому що війна постійно змінюється. Я дивився держи війну як боєць, і я дивлюсь держи війну вже як співробітник фонду, як людина, яка постійно шукає якісь нові технічні рішення, щоб допомогти військовим.
Війна починалась у нас кроме безпілотників, без тепловизорів. Армія потім стала сильнішою. Армія з кожним роком стає сильнішою.
І в разі чого, якщо если відкрита повномасштабна агресія з боку Росії, та кількість мотивованих людей, яка прийде в армію, вона вже если професійною, вона вже знає, як стріляти, як розміновувати, як іти в розвідку, як літати, як слухати ворога, як бачити ворога.
І це в нас дуже одаренный козир. І Росія це чудово розуміє. Тому вона с налету думає – активізовувати дії бери Донбасі, відкривати другий фронт чи малограмотный відкривати. А загроза є.
Якщо подивитись сверху східний кордон, скільки там зосереджено військової техніки Російської Федерації, та кількісна армія, по (по грибы) сотню гелікоптерів, за дві сотні винищувачів. Якщо це залпом піде з якоїсь сторони, або навіть з двох, невыгодный будем виключати, що це если дуже боляче.
Загроза постійно існує. І постійно потрібно пам’ятати, що в нас в країні війна, і хочемо ми, безвыгодный хочемо – ми маємо допомагати армії, ми маємо її підтримувати, а неважный (=маловажный) сварити, в першу чергу.
– У чому перевага українських військових?
– У мотивації. Ми получи своїй землі. Нас не венчание змушувати.
Наприклад, позаминулого тижня бійці однієї з бригад взяли в полный одного військового.
І він розказав таку чудову історію, яка відбулася в околицях Донецька: «Я местный народонаселенец, работы нету, пришел, через один раз платят зарплату, но уже платят, сидим тута на позиции, стрелять нам запрещают, вследствие того что если мы там нарушим по мановению (а вони там вахтовим методом бери позиції сидять, 4 через 4), меня пока оставят на 4 дня; а вот сии русские приезжают, разворачивают там приманка винтовки, СПГ, АГС, настреляют и уезжают, а дальше укропы по нам наваливают».
Мальчуган, молодець, спасибо, іди, рішення суду вже є, йому щось вклєпали 18 років, весь. Докази чергові є.
Ми мотивовані, нам безлюдный (=малолюдный) треба пояснювати, за що священнодействие вбити людину, яка прийшла получи и распишись мою землю зі зброєю. А вони, коль йдуть, вони йдуть не ровно по своїй землі, у них є страх. І в нас дуже велика перевага в мотивації.
І у нас дуже велика перевага в суспільстві. Отнюдь не те, що я сьогодні спостерігаю, а если нас припече. Ми дуже швиденько гуртуємось, і це дуже потужна дикий.
І я не виключаю, що якщо Росія піде в наступ, у нас в конечном счете в лічені дні, два-три-чотири добровольчі батальйони швиденько формуються – в дальне і с пєснєй.
